Как же в вас не влюбляться?
Так нежны ваши формы.
Вами лишь восхищаться
У мужчин стало нормой!
Бог такими создал вас –
Восхитительно нежных.
И с бушующей лавой
Чувствований безбрежных.
Рядом с вами мы сильны,
Потому что вы хрупки.
Любим вас мы обильно
И идём на уступки.
В этом сила мужская –
Жёнам мы потакаем,
Потому, что мы знаем,
Их тяжёлую долю.
Постоянно в заботах
Всю неделю с субботой,
И готовка, и стирка,
И полы, и протирка,
Столько разной заботы,
Будто это неволя.
Если в доме Мир Божий,
То семья всех дороже.
Просто жить мы не можем
Без любимой семьи,
Доброй, нежной супруги,
Вожделенной подруги.
А в сердцах друг у друга
И зимой соловьи!
Шмуль Изя,
США, Шт. Нью Йорк, г. Колони
Евангельский христианин. Хочу угождать Богу.
Прочитано 8984 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : ВАВИЛОН - НЕВЫДУМАННЫЙ ГОРОД - Олег Хуснутдинов Наверно, это навеяно сказкой Салтыкова-Щедрина о разных городах глуповых, а может просто шальной, озорной ветер нашептал очередной рассказик о маленьком, невыдуманном городе в стране не верующих...
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
