Коли ти дивишся в блакитні очі неба,
Коли ти подихом своїм торкаєш вітер,
Коли вдихаєш надвечірню ніжність квітів,
Згадай про Того, Хто це все створив для тебе.
Коли ти слухаєш мелодію світанку,
Ранкову свіжість п’єш вустами, ясно-синю,
Подякуй Господу –схили свої коліна,
За цю можливість відчувати подих ранку.
Коли широко й рівно шлях твій пролягає
Серед чудових видів Божого творіння;
Послухай серце і спитай своє сумління:
За що тебе Святий Господь благословляє?
Для чого ти живеш на цьому світі білім?
Навіщо ця краса земна навколо тебе?
Щоб ти задовольняв лише свої потреби?
І щоб безцільно марнував свій час і сили?
Чим Господу віддячив ти за Його милість,
За те що маєш ти чудовий дар – спасіння.
За те що Божий Син в покорі і смирінні
Віддав життя щоб двері в рай тобі відкрились?
Коли в молитві ти до Господа приходиш,
Щоб дякувать Йому і, часто, щоб просити,
Згадай: ти також маєш поклик в цьому світі –
Любити й віддавати все, що тільки можеш,
Як віддавав Ісус. З відкритим щирим серцем.
Світи, як сонця промінь, доки маєш сили.
Христос в стражданнях дарував Свою нам милість,
А ти в безпечному житті будь милосердним.
Ісус сказав: “Піклуйся про ближнього щоденно,
Голодних накорми, дай спраглому напитись,
Дай хліба для душі, навчи в любові жити.
Що ближнім ти зробив, це ти зробив для Мене”
Коли ти чуєш крик відчаю і безсилля;
Коли ти бачиш очі, повні сліз і болю;
Відчуй, чиясь душа, мов птаха, що в неволі
З надією до тебе простягає крила.
Не залиши той поклик. Пригорни до себе
Ту птаху. Душу ту зігрій теплом, любов’ю.
Віддай шматочок свого щастя і спокою,
Хай і вона побачить блакитні очі неба!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Семь дней творения - семь тысячелетий истории человечества - Николай Погребняк Мы привыкли смотреть на историю человечества, как на творение людей, на их дела, их жизнь. Хотя есть и истинный Творец истории человечества, и думаю, будет интересно узнать, какой Он видит нашу историю, почему она сложилась именно такой и каков будет её конец. Интересно узнать какова цель существования человека и всего человечества, и каким образом она будет осуществлена. Перед Вами на фантастический рассказ, а исследование.
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
