Испытанье те, что Богом даны,
В жизни не возможно избежать.
От друзей - предательство, обманы...
Нужно, как от Бога принимать.
Ко спасенью, нет дороги гладкой,
Лишь тропа из тернов и шипов.
Если будет жизнь - медовой, сладкой...
Наберётся множество грехов.
Нет, не надо в жизни расслабляться ,
Совесть убаюкивать - нельзя.
Нужно во Христе нам умаляться,
Это от Спасителя стезя.
Он нёс крест без ропота страдая,
И грех мира взявши на себя.
На Голгофе, в муках умирая,
Он простил всех грешников любя.
Если испытал сам много горя,
Знаешь что такое - сердца боль.
В мире будь, живи с другим не споря,
И не сыпь на раны его, соль.
Не завидуй, не ропщи, смиренно:
Помолись о нём в тиши ночной.
Доброта и милость - всё нетленно,
В Книге Жизни пишется Рукой.
Так что испытанье нам во благо,
Хоть и не хотим мы принимать.
Но писанье говорит что - надо...!
Нам даётся даром благодать !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
